Річний звіт Київського апеляційного адміністративного суду






Якість роботи суду

Якість роботи суду

Результати опитування щодо якості роботи суду 2015 року

Кодекс суддівської етики


Як зробити статтю цікавою та що варто знати про боротьбу з корупцією у Словаччині

Навчитися грамотно писати статті за бажанням може кожен, а ось цікаво писати – це талант і багаторазове тренування.

На практикумі Алена Боброва, журналіста програми «Гроші» та редактора програми «Українські сенсації», студенти Школи судової журналістики редагували свої перші роботи. Кожен з учасників за жеребкуванням отримав рішення колегій Київськоо ААС щодо резонансних справ і підготував статті. Вони стосувались або самих ухвал чи постанов, або використовувалися побічно у висвітленні актуальної теми.

Написаний журналістський матеріал разом з Аленом ми перечитували, виділяли акценти. Не коментуючи юридичну термінологію, лектор підказав, яким чином замінити ті чи ті слова, абзаци, дав поради, як не втрати зв'язок у розмові і тримати увагу читача до останньої крапки.

«Аби матеріал зацікавив читача, необхідно визначити мету. Поставити собі запитання, що я хочу сказати своєю статтею, сюжетом і т.д.»

У цікавій статі на першому місці йдуть фактаж, аналіз та дослідження журналіста. Усю роботу обов’язково мають прикрашати коментарі героїв, незалежних експертів, учасників подій. Для підтримки інтересу читача необхідно використовувати активні, динамічні слова.

Друга лекція цього дня була на тему Словаччини та засад боротьби з корупцією у цій європейській країні. Корупція існує у тій системі, яка дає можливість її розвитку.

Підготовка інформації відбулася завдяки організації USAID New Justice, яка надала змогу нашому судді-речнику Євгену Мєзєнцеву взяти участь у навчальній програмі «Спеціалізовані антикорупційні суди як інструмент удосконалення підзвітності судової системи та доступності правосуддя».

Про країни ЄС зажди цікаво слухати, адже наразі ми маємо за мету стати членом цього Союзу. Що ж такого цікавого і шокуючого можна розповісти про, на перший погляд, звичайну європейську країну?

Територія Словачинни – 49 тис. км, або Київська і Черкаська області, а населення 5,4 млн, тобто Київ і Київська область. Окрім історії країни, лектор розповів деякі особливості. Наприклад, Словаччина є другою країною в ЄС за розміром «тіньової» економіки, а на в’їзді до неї з боку Австрії стоїть білборд з написом «Вітаємо у країні корупції та клієнтизму». Порівняно з Україною політична позиція президента слабша: він не має права законодавчої ініціативи та права розпуску парламенту. Але є багато схожостей, зокрема, низька офіційна зарплата при середньому досить непоганому рівні життя, а також лояльне ставлення громадян до проявів корупції. Відсутність люстрації у пострадянські часи привела до повернення у владу колишніх комуністів, що перекваліфікувалися в олігархів.

Найкорумпованішими сферами в Словаччині є державні тендери та використання коштів єврофондів, процедура ухвалення законів, медицина і спорт.

Для боротьби з проявами корупції у 2006 році (Словаччина стала членом ЄС у 2004 році) створено Спеціалізований кримінальний суд. Аби розірвати локальні корупційні зв’язки та унеможливити вплив на 13-ох суддів та їхні родини, його розмістили у маленьких містах Пазінок та Банська Бистриця. Розірвання локальних корупційних звʼязків – це чи не єдине завдання, з яким успішно впоралися борці з корупцією. Навантаження суду порівняно низьке – 200-250 справ на рік, причому 7-10% вироків є виправдовувальними. За час функціонування суду засуджено 5 суддів, 3 прокурори, багато поліціянтів, лікарів і діячів спорту.

Суд розміщений на колишній військові базі, де в казармах за колючим дротом живуть судді разом з родинами, окрім них, там проживають і працівники спеціалізованої прокуратури.

Підсудність: організована злочинна діяльність, тероризм, економічні злочини на суму понад 135 тис. євро, розкрадання єврофондів, корупційна діяльність, підроблення грошей і цінних паперів. Спеціального процесуального підґрунтя немає, суд використовує звичайні Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси.

Цікавою є процедура призначення суддів. Вони мають скласти усний і письмовий іспити, а також психологічний та мовний тести (на вибір – англійська, німецька, французька або російська). Комісія з оцінки кандидатів у судді формується з електронної бази даних Мінʼюсту, парламенту та органів суддівського самоврядування автоматично. На відміну від українських судів, у Спеціалізованому кримінальному суді не дозволена фото- та відеозйомка суддів, процесу і території.

Верховний суд Словаччини відносно Спеціалізованого кримінального суду поєднує й апеляційну, і касаційну інстанції. Це великий недолік, адже усього працює п’ять колегій, а тому є ризик впливу суддів одне на одного. До того ж у Верховному суді Словаччини відсутні додаткові гарантії безпеки, як у Спеціалізованому кримінальному суді, отже, можливі прояви фізичного або політичного впливу на суддів найвищої інстанції. У цілому, за наслідками апеляційного перегляду скасовується близько 25% рішень Спеціалізованого кримінального суду.

Для боротьби з корупцією створена Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Це частина Генеральної прокуратури Словаччини і є аналогом САП України. У ній працює 24 прокурори, голову призначає парламент на 7 років без права перепризначення.

Компетенція прокурора – повний нагляд за діями поліцейських та за кримінальним досудовим слідством. Він може скасувати будь-яку слідчу процесуальну дію. Оскільки в країні збережений загальний нагляд прокурора, то на думку багатьох спостерігачів, у Словаччині система прокуратури залишається на «сталінських» засадах.

Динаміка корупційної злочинності є негативною, останнім часом все менше засуджених та фактів корупції. Або це наслідок покращення ситуації з корупційними проявами, або дрібна корупція в Словаччині майже подолана, а велика системна корупція ще не доступна існуючим правовим засобам для ефективного переслідування.

Аналогом української НАБУ є Національна агенція з кримінальних справ та антикорупційне об’єднання. Вона створила цілу низку затверджених державою поліцейських програм запобігання корупції, проте в їх реалізації є суттєвий недолік. Кожна нова політична влада переписує ці програми, часто нівелюючи старі набутки. Вам це нічого не нагадує?

Позитивну тенденцію у боротьбі з корупцією показують громадські організації: альянс «Чесна гра», спільнота «Зупинимо корупцію», нодація «Via Juris». Вони займаються моніторингом офшорних компаній, фінансових звітностей, джерел фінансування політичних партій, розробкою законопроектів, електронним опитуванням. Вони формують відкриті бази даних щодо чиновників та створюють соціальні конфлікти через ЗМІ для активізації державних органів на всіх рівнях.

Нам варто перейняти «намордниковий закон» щодо викривачів корупції. На противагу нашій країні, у Словаччині немає права відмовитися від наданих свідчень, поширювати інформацію про злочин за межами слідства. Натомість викривач або агент отримує гарантії безпеки, зокрема анонімне свідчення.

Ділова поїздка в Словаччину підштовхнула до важливих висновків задля дієвої боротьби з корупцією в нашій країні. З ними важко не погодитись:

- готових рецептів боротьби з корупцією не існує взагалі. Вона дуже динамічно розвивається та трансформується, тому варто приділяти більше уваги її запобіганню та не створювати умов для її проявів;

- важливо побороти не лише дрібну побутову корупцію (щоб створити ілюзію активної боротьби «про людське око»), а подолати системну, «високу» корупцію на рівні керівництва країни, на рівні прийняття законів та закупівель за державні кошти;

- варто уникати при створенні Антикорупційного суду України процесуальних зловживань та помилок (на кшталт об’єднання в одній судовій установі апеляційної та касаційної інстанції або обрання суддів цього суду без участі Вищої кваліфікаційної комісії суддів);

- ефективність роботи майбутнього Антикорупційного суду України залежить, серед іншого, від ефективної та якісної роботи САП та НАБУ, тобто слідчих органів та оперативних працівників. Від якості підготовки матеріалів справи залежить, чи буде засуджено людину. Важливо забезпечити політичну та фінансову незалежність не тільки самого суду, але й слідчих органів;

- необхідно визначити статус викривачів корупційних схем та вжити заходів щодо гарантування їх особистої безпеки, а також забезпечити належний статус та роль громадських антикорупційних спільнот.

Зрештою, варто наголосити, що потреба у виникненні юрисдикції судів виклакана потребами суспільства. Свого часу, після розпаду Радянського Союзу, виникли арбітражні (нині господарські) суди, так сталося з адміністративними судами, коли на піку було свавілля держави проти громадян. Наразі проблема, яка заважає нам розвиватися, – корупція, тому утворення Антикорупційного суду на часі.

ПРЕС-СЛУЖБА Київського ААС

 



© Київський апеляційний адміністративний суд

Карта сайту

Всі права на матеріали, розміщені на сайті www.kaas.gov.ua, охороняються згідно з законодавством України. При
використанні будь-яких матеріалів з сайту посилання (у разі використання в Інтернеті прямий, не закритий від
індексування гіперлінк) на www.kaas.gov.ua є обов’язковим.