(044) 254-21-99, (097) 517-67-65
Україна, 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30



Анжела Слюсаренко

Анжела Слюсаренко

Новий погляд на суд



Якість роботи суду

Якість роботи суду

Результати опитування щодо якості роботи суду 2015 року

Кодекс суддівської етики


4 ознаки фейків і ботів та аналіз пропаганди

Усі хоч раз ставали жертвами неправдивої інформації. Під час читання стрічки новин, перегляду програм чи сюжетів іноді навіть важко зрозуміти, де криється подвоєння.

Але можна навчитися захищати свій інформаційний простір. Саме цим на лекції займалися студенти Школи судової журналістики, а провідником став Роман Кабачій, медіаексперт Інституту масової інформації.

На прикладах російських, чеських, українських сайтів ми вчилися визначати основні, часом непомітні на перший погляд, ознаки фейкових новин. Метою таких публікацій є сіяння недовіри, паніки, хаосу у суспільстві.

Роман Кабачій розповів про моніторинг ЗМІ, що працюють на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Вони публікують мало інформації про те, що відбувається всередині, натомість публікують матеріали про те, «як нам погано в Україні живеться». Місцеві «журналісти» використовують той факт, що в українському інфопросторі значна кількість кримінальних новин.

До тих непомітних на перший погляд ознак фейкових новин належать невідповідність ілюстрацій силі події (якщо немає фото, можна використовувати схоже з підписом «ілюстративне фото») та посилання на сайт, назва якого «на голову не налазить» (напр., «як повідомляє BBCnCNN»). Повірте, таке і справді існує.

Є чотири аспекти розпізнавання фейків: інформація, що шокує, висвітлюється з нагнітанням; джерела інформації є не чіткими та здаються не надійними; контраверсійність (журналіст симпатизує лише одній зі сторін конфлікту та з антипатією ставиться до іншої); тональність (тон подання інформації емоційний та тенденційний).

Окрім фейків, студенти обговорювали питання так званих ботів. Роман Кабачій навів також чотири ознаки бота. До них належать дивне ім’я або надто банальне, малоактивне ведення сторінки, подання одноманітної інформації, на особисті повідомлення або в коментарях бот не відповідає.

Значну частину нашої лекції учасники обговорювали російську пропаганду та методи її визначення. Серед цілей пропаганди є: українська держава – недодержава, неповноцінність української культури, справедливий характер війни та визначення її як громадянської, доведення неминучості окупації Криму. До засобів належать: політичні сили, ЗМІ, культурна експансія, куплені блогери, армія інтернет-тролів, громадські організації, представники науки і культури («корисні ідіоти»), Українська Православна Церква Московського Патріархату. Найбільш неоднозначним є підігрівання бандеризму.

Наводячи приклади з життя, лектор назвав власне методи пропаганди. Доведення до абсурду, багаторазове повторення тезисів, імітація свободи слова (участь експертів з різних сторін у загальній виставі), створення образу «іншого погляду», пошук внутрішнього або зовнішнього ворога – завдяки ним пересічні читачі піддаються впливові пропаганди.

Після цього теоретичного блоку у студентів виникло питання, які ж проблеми у нашій країні, якщо російська, чеська пропаганди настільки активно асимілювалися в інформаційному просторі українців і впливають на ставлення іноземців. На це лектор відповів, що, на жаль, ця проблема криється у представництві України та поганій роботі наших ЗМІ з джерелами. Адже якщо медіа Росії самі створюють фейки, то в Україні їх створюють, зазвичай, у соцмережах – і медіа стають їхніми жертвами. 

На завершення зустрічі ми обмірковували, що робити, як боротися з російською пропагандою. Головна теза Романа: треба працювати об’єктивно, без емоцій. Українським інтернет-порталам, ЗМІ необхідно створювати англомовні версії статей, журналістських розслідувань. Якщо певний матеріал стосується іншої країни, то намагатися перекладати його на мову, зрозумілу її населенню.

 


© Київський апеляційний адміністративний суд

Карта сайту

Всі права на матеріали, розміщені на сайті www.kaas.gov.ua, охороняються згідно з законодавством України. При
використанні будь-яких матеріалів з сайту посилання (у разі використання в Інтернеті прямий, не закритий від
індексування гіперлінк) на www.kaas.gov.ua є обов’язковим.